Медикаментозний аборт

Медикаментозне переривання вагітності – це метод штучного переривання вагітності за допомогою спеціальних препаратів, які блокують розвиток ембріона та сприяють його виведенню з організму жінки. Цей метод застосовується на ранніх термінах вагітності (до 9 тижнів) і вважається менш травматичним порівняно з хірургічним втручанням.

Принцип дії препаратів для медикаментозного аборту

Процес медикаментозного переривання вагітності складається з двох основних етапів, для яких застосовуються різні групи препаратів.

1. Антипрогестини

   • Ці препарати є конкурентними антагоністами прогестерону – гормону, який підтримує вагітність. Вони блокують його дію на рівні рецепторів у матці, що призводить до дегенерації ендометрію та припинення живлення ембріона. Це створює умови для його відторгнення з порожнини матки.

2. Інгібітори синтезу прогестерону

   • Препарати цього типу перешкоджають виробленню прогестерону в організмі, що також сприяє припиненню розвитку вагітності. Вони впливають на гормональний фон жінки, поступово зменшуючи рівень прогестерону до критичного рівня, що викликає відшарування ендометрію.

3. Синтетичні аналоги простагландинів

   • Через 24–48 годин після прийому першого препарату жінка приймає другий засіб, який викликає активні скорочення матки та відкриття шийки матки. Це сприяє виведенню ембріона разом із тканинами ендометрію, що за механізмом нагадує викидень. Простагландини активують мускулатуру матки, викликаючи її інтенсивні скорочення та сприяючи природному процесу очищення.

4. Цитостатичні препарати

   • У рідкісних випадках застосовуються цитостатики, які порушують ріст і розвиток ембріона. Вони блокують поділ клітин і призводять до поступового припинення вагітності. Такий метод використовується рідше і, як правило, у медичних ситуаціях, пов’язаних із серйозними патологіями.

Процес медикаментозного аборту

1. Обстеження перед процедурою – перед призначенням препаратів необхідно підтвердити вагітність, визначити її термін за допомогою УЗД і виключити позаматкову вагітність.
2. Прийом антипрогестину або інгібітора прогестерону – блокується дія прогестерону, що запускає процес відторгнення плідного яйця.
3. Прийом синтетичних аналогів простагландинів (через 24–48 годин) – викликає скорочення матки та вихід плідного яйця.
4. Спостереження за станом жінки – через 7–14 днів рекомендується повторне обстеження, щоб переконатися, що вагітність повністю перервана.

Переваги медикаментозного переривання вагітності

• Відсутність хірургічного втручання та анестезії.
• Менший ризик травмування шийки матки та ендометрію.
• Природний механізм очищення матки.
• Висока ефективність (до 98%).

Можливі ризики та ускладнення

Хоча медикаментозне переривання вагітності вважається безпечнішим за хірургічний аборт, існують певні ризики:

• Неповне виведення ембріона – у деяких випадках залишки тканин можуть залишитися в матці, що вимагає додаткового втручання.
• Інтенсивні болі та кровотеча – процес супроводжується сильними спазмами та значними виділеннями, які можуть бути тривалими.
• Гормональний дисбаланс – після аборту можливі порушення менструального циклу.
• Інфекційні ускладнення – якщо залишкові тканини не вийшли повністю, може розвинутися запальний процес.
• Емоційні наслідки – деякі жінки можуть відчувати психологічний дискомфорт або депресію після аборту.

Кому не підходить медикаментозний аборт?

Медикаментозний метод не рекомендується у таких випадках:

• Позаматкова вагітність.
• Захворювання крові та проблеми зі згортанням.
• Захворювання печінки, нирок або надниркових залоз.
• Алергія на компоненти препаратів.
• Тривале використання кортикостероїдів.

Відновлення після медикаментозного переривання вагітності

• Контрольний огляд через 1–2 тижні після процедури.
• Дотримання особистої гігієни та тимчасове утримання від статевих контактів.
• Збалансоване харчування для підтримки організму після гормонального навантаження.
• Контрацепція – вибір відповідного методу разом із лікарем.

Доступність препаратів

Препарати для медикаментозного переривання вагітності є рецептурними та можуть бути придбані лише у лікарів з відповідною ліцензією або у медичних установах, які мають дозвіл на їх використання. Самолікування такими засобами є небезпечним та може призвести до серйозних ускладнень.

 

Отже, медикаментозне переривання вагітності – це менш травматичний метод, який дозволяє уникнути хірургічного втручання. Однак, він повинен проводитися під наглядом лікаря, оскільки існують ризики ускладнень. Жінці важливо отримати повну інформацію про можливі наслідки та проконсультуватися з фахівцем перед прийняттям остаточного рішення.